понеділок, 11 квітня 2011 р.

Найкращий пенсіонер - мертвий пенсіонер

Мені 47 і до пенсії залишилося начебто багато років. Але не факт, що її отримаю. Занадто гнітючі вироки демографів - людей, які професійно оцінюють майбутнє суспільства, виходячи з біологічних, соціальних і природних процесів, що впливають на народжуваність, смерть і міграцію.
Так от, судячи з висновків демографів з ООН, мені теоретично залишилося жити
трохи більше 15 років, а помру я через 2 роки і 4 місяці після того, як отримаю пенсію. Якщо ж я держслужбовець (таким 21 рік служу), то пенсію я отримаю за новим законом у 63 роки, тобто через 9 місяців після того, як мене урочисто відправлять до крематорію.
Туди тобі й дорога, гад, подумає багато хто, - пенсія депутата в 18 разів вища від мінімальної, а Президента - у понад 20 разів. Ну, за "гада" трохи прикро. Хоча, по суті, Ви маєте рацію. Про це поговоримо пізніше.
Жінки і діти
Моя дружина молодша від мене на 4 роки. Середньостатистично вона буде носити квіти на мою могилу протягом 8 років, а потім теоретично помре у 74 роки і 4 місяці. При цьому, за новим законом дружина буде отримувати пенсію протягом 14 років і 4 місяців, якщо, звичайно, вона б була безплідною. Якщо ж вона займалася вихованням дитини (а у нас їх поки двоє), то період годування грудьми і цілування дитини в попку не береться до пенсійного розрахунку.
Якщо ви жінка і живете в Україні, виховуєте дітей, ведете сімейне господарство і це ваше покликання, то пенсію за новим законом Ви просто не отримаєте. Сімейна праця за новим пенсійним законом не є працею. Феміністки можуть заперечити - "не нав'язуйте рольову функцію жінкам - діти, кухня і т.д.". Згоден. Але мені здається, що діти повинні вбирати дух життя своєї родини, а не копіювати поведінку няньки з дитсадка. Це як з квіткою - якщо посадили, то треба удобрювати, виростити і зібрати плід, щоб з'явився наступний паросток.
За новим законом, якщо у Вас немає 15-річного трудового стажу, то держава про вас забуває - йди у старості на звалище. Але уявімо собі, що Ви домогосподарка, народили дітей, а Ваш чоловік помер (демографія така). Що ж після робити - продавати нажите в шлюбі чи сісти на голову дітям? А якщо Ви безплідні, і нікому підтримати? А якщо Ви нічого не нажили у шлюбі? Новий пенсійний закон відповідей не дає. 

Пенсійний податок
Прийнято вважати, що пенсію платить держава. Нісенітниця. Теорія солідарного пенсійного фонду проста - сьогоднішній працівник сплачує минулим працівникам, які фізіологічно не можуть бути економічно активними. Такий собі податок на зв'язок між працездатними людьми і людьми похилого віку. Гроші йдуть до пенсійного фонду, який по ідеї повинен бути збалансованим - скільки надійшло, стільки й виплатили.
Концепція "зв'язку між поколіннями" стала особливо популярною після Другої світової війни, коли народжуваність людей перевищила їх смертність. Але пройшов час бебі-буму, і з різних причин людей стало народжуватися менше, а їхнє життя, слава Богу, стало довшим. Тому країни з солідарними пенсійними системами зіткнулися з дилемою - або збільшувати пенсійний податок, або зменшувати розмір пенсій і кількість застрахованих осіб.
Для України збільшувати пенсійний податок - шлях в нікуди. Надмірне навантаження на зарплату призводить до зростання тіньової економіки та обмежує права найманих працівників. Якщо тобі платять заробіток в конверті, невже ти підеш страйкувати? Але, коли де-факто немає прав на страйк, як інакше змусити роботодавця підвищити вартість купленої в тебе праці?
Загалом, чим більший пенсійний податок, тим менше грошей, отриманих людиною на руки, тим безправнішою вона стає, тим гірша конкурентоспроможність його праці. До Вашого відома, іноземні робітники, припустімо, на Олімпійському стадіоні в Києві, пенсійний податок не платять.
Що ж пропонує уряд Азарова вустами Тігіпка?
Підвищити пенсійний податок на "чисту" зарплату на 5% (від 2% до 7%) для найбільш економічно активних людей (яким не виповнилося 35 років). За задумом Азарова-Тігіпка ці гроші надійдуть в накопичувальний фонд. Але мова про зменшення внесків до солідарного фонду не йде.
Тобто, відкинувши усіляку мішуру на кшталт "збільшення інвестицій" або "права спадкування пенсії", квінтесенцією пенсійної реформи Азарова-Тігіпка є просте збільшення пенсійного податку. 

Вбити пенсіонера
Можна збалансувати пенсійний бюджет, зменшивши кількість пенсіонерів. Або як у Спарті, де людей похилого віку та інвалідів просто скидали в море, або як радить Міжнародний валютний фонд. По суті, результат однаковий.
МВФ запропонував, а уряд Азарова погодився збільшити на 5 років пенсійний вік для жінок і на 3 роки для державних службовців чоловічої статі. Згоду було зафіксовано в меморандумі уряду, врученого МВФ. При цьому, ніякі виразні пояснення з точки зору демографії, економіки та економетрики, оприлюднені не були.
Нагадаю, що такого роду меморандуми є передумовою отримання чергової позики від МВФ. Усього 14,6 млрд. доларів США. Як правило, гроші позики витрачаються на підтримку валютного курсу або на погашення міжнародних боргів уряду.
Ви можете запитати - чому ж МВФ мусить турбуватися, наприклад, про пенсійний вік українських жінок? Відповідь проста. МВФ хоче зменшити або заборонити фінансування дефіциту Пенсійного фонду за рахунок держбюджету. Чим більше грошей залишається в держбюджеті, тим вища ринкова вартість державних боргів перед акціонерами МВФ, тим більші доходи позичальників.
Слава Богу, що пропозиція МВФ про зменшення розміру пенсій була юридично заблокована рішенням Конституційного суду України. Всім очевидно, що розмір мінімальної пенсії має покривати витрати на фізіологічну підтримку життя людини, незалежно від його трудового стажу. У країнах Європи спроби зменшити розмір пенсій або збільшити пенсійний термін закінчилися політично плачевно. Проти зростання бідності гнівно відповіли країни північної Африки і Близького сходу. 

Майбутнє
Досвід останніх 30 років показав, що коли суспільство старіє, то солідарна пенсійна система дає збій. Тоді пенсійний фонд починає дотуватися за рахунок платників інших податків, а спроби уряду збалансувати його доходи та витрати втрачають сенс.
Моя порада - просто відмовитися від солідарної пенсійної системи як тупикової економічної ідеї минулого сторіччя. 
Упевнений, що потрібно заохочувати людей, які особисто страхують ризик втрати трудового доходу, відкладаючи гроші на свій пенсійний рахунок. Все, що прийшло на Ваш пенсійний рахунок, має бути Вашою власністю. Якщо Вам не пощастило, і Ви померли до досягнення пенсійного віку, то гроші з рахунку не пропадуть як зараз, а перейдуть Вашим спадкоємцям на їхні пенсійні рахунки. Якщо, навпаки, Ви ніяк не помрете, то після вичерпання запасів Вашого пенсійного рахунку Ви отримаєте мінімальну пенсію з бюджету. Власне для цього створюється держава, сплачуються податки.
Де ж потрібно відкривати пенсійні рахунки? Є два глобальні варіанти, але можливі варіації між ними.
Перший варіант - класичний "другий рівень" державного пенсійного забезпечення. Це коли гроші надходять в неприватний (державний чи громадський) фонд, а бюджет країни гарантує їх виплату на першу вимогу пенсіонера. Плюс такої системи - гарантія виплати пенсії за умови стабільного економічного зростання країни, а мінус - низькі доходи і ризик втрати заощаджень через соціальні катаклізми (пам'ятаєте долю вкладів в Сбербанк СРСР...).
Другий варіант - вкладати гроші в пенсійні програми приватних фінансових установ. Українське законодавство пропонує широке меню - пенсійне страхування "лайфових" компаній, банківські пенсійні рахунки, пенсійні фонди.
Плюс такої системи - дохід на кожну гривню буде набагато більшим, ніж від пенсійного рахунку у державній системі (принаймні, не менше доходів від банківського депозиту).
Зрозуміло, що після введення персональних пенсійних рахунків, кожен вирішуватиме, як забезпечити свою старість. Консерватор, відкладаючи гроші в державний фонд, жадібний - в приватний, а анархіст буде думати, що до пенсії просто не доживе.
Моя порада: будьте одночасно консерваторами і жадібними - розкладайте яйця в різні кошики. Але в жодному разі не будьте анархістами, якщо Вам хочеться, щоб Ви в старості возилися зі своїми дітьми, а не діти над Вами.

Сіль
Знаєте, пенсійна реформа - це реформа світогляду.
Одні говорять про те, що збирати гроші на пенсію нерозумно - краще відкладати на депозит. На питання, а що ж робити з сьогоднішніми пенсіонерами, напрошується відповідь, - а яка моя турбота?
Інші, налякані численними звільненнями, бажають, щоб роботодавець заплатив пенсійну страховку в державний фонд.
Треті вважають, що забезпечення старості є в першу чергу їхньою особистою справою, тому вони не вірять державі і вибирають приватні компанії.
Мені здається, що для початку нам потрібно відмовитися від теорії солідарної системи. Недобре, коли людина, котра все життя платила солідарний фонд, вмирає за день до пенсії, а її діти не можуть успадкувати заплачені ним пенсійні гроші. Недобре, коли двірник і олігарх платять однакові пенсійні внески. Недобре, коли по-різному сплачується пенсія лікарю сільської амбулаторії і лікарю, який обслуговує народних депутатів.



За матеріалами:http://news.finance.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар