Перші в Україні
інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній почали працювати під
час масової сертифікатної приватизації. Вони акумулювали приватизаційні майнові
сертифікати громадян інвестували через центри сертифікатних аукціонів у цінні
папери інших емітентів, формували єдиний портфель та управляли ним. За весь час
масової приватизації цими інститутами було зібрано понад 60 відсотків
сертифікатів від їх загальної кількості. Із завершенням періоду
сертифікатної приватизації втратили перспективу і інституції, які її
обслуговували. Наприкінці 2000 року функціонували 196 ІСІ, в тому числі 117 взаємних
фондів інвестиційних компаній. Протягом кількох наступних років переважна
більшість цих інституцій, розрахувавшись з учасниками, ліквідувалися, частина ж
– трансформувалася.
Грошовий етап приватизації та
подальше інвестування розвитку вітчизняних підприємств, в тому числі із
залученням коштів іноземних інвесторів, потребував якісно нового підходу до
управління активами, який би вивів його на рівень світових стандартів та
адаптував для застосування як вітчизняними, так і зарубіжними інвесторами.
Прийнятий 15 березня 2001 року Закон
«Про ІСІ» відкрив друге дихання спільного інвестування та діяльності з
управління активами.
Закон передбачав як цивілізований
вихід з бізнесу чи трансформацію «старих» фондів, так і створював нові
можливості для діяльності нових ІСІ - корпоративних та пайових інвестиційних
фондів.
Закон, який готувався у період
світової фінансової кризи та «розквіту» фінансових пірамід, особливий акцент
робив на забезпеченні захисту прав інвесторів. Документ встановив серйозні
вимоги до учасників ринку спільного інвестування й управління активами,
запровадив багаторівневий контроль за діяльністю компаній з управління
активами, жорсткі норми диверсифікації та інші обмеження. Закон також відкрив
можливість для діяльності фондів венчурного інвестування, яка на той час була
порівняно новою для вітчизняного інвестиційного бізнесу.
Новий виток розвитку ринку спільного
інвестування та управління активами розпочався стрімким зростанням тільки
з 2003 року. Кількість КУА із 5-ти на початку 2003 року до кінця 2008 зросла до
409-ти. При цьому найбільший приріст чисельності КУА був у 2007-му (+106
компаній) – найуспішнішому для фондового ринку році.
З 2008 року динаміка кількості
учасників ринку управління активами уповільнилася. Ринок почав відчувати
значний негативний вплив глобальної фінансово-економічної кризи, особливо
давалася взнаки надмірна зарегульованість ринку.
Щоб зменшити фінансові ризики,
наприкінці грудня 2008 року до Закону «Про ІСІ» було внесено зміни, покликані
зробити діяльність інститутів спільного інвестування більш гнучкою та
пристосованою до змін і викликів. Стосувалися вони насамперед удосконалення
норм диверсифікації активів ІСІ та структури активів ІСІ, впорядкування
процедури реєстрації, реорганізації, ліквідації та порядку внесення ІСІ до
реєстру ІСІ, визначення підстав для продовження терміну діяльності строкових
фондів, дозволу участі у венчурних ІСІ для фізичних осіб – крупних інвесторів.
Змінами було впорядковано процедуру дострокового викупу цінних паперів фондів
закритого та інтервального типів на вимогу інвесторів, особливості
бухгалтерського та податкового обліку активів та операцій пайових ІСІ,
формування резервного фонду КУА, періодичність обчислення вартості чистих
активів для венчурних і невенчурних фондів, встановлено погодження рекламних
матеріалів ІСІ в ДКЦПФР та ін.
У 2009 році чисельність компаній з
управління активами (КУА) вперше зменшилася (-29 за рік), а у 2010 темпи
закриття КУА випередили темпи створення нових.
Між тим кількість інвестиційних фондів
в управлінні КУА демонструвала тенденцію до зростання. Найбільший їхній приріст
зафіксовано у 2008 році (+333 фонди, +40%), що було пов’язано із ростом сектору
венчурних ІСІ (+307).
Економічна рецесія та відтік
капіталу з фінансових ринків позначилися на динаміці створення нових фондів у
2009 році, коли загальна кількість існуючих ІСІ зросла лише на 35 (+3%). У 2010
році проявилася тенденція до концентрації ринку, коли темпи
закриття (ліквідації) фондів, які реалізували свої інвестиційні проекти, випередили
темпи створення нових.
Переважно висхідну динаміку
демонструвала і кількість недержавних пенсійних фондів, які перебувають в
управлінні КУА з 2006 року. Найбільше зростання числа фондів зафіксовано у 2006
та 2008 роках. Тільки у 2010 році їхня кількість не суттєво скоротилася і на
кінець року склала 89 НПФ.
Впродовж десяліття зростали і активи
ринку спільного інвестування, які на кінець 2010 року досягли 108,63 млрд. грн.
Найстрімкішого росту вони досягли у
перші роки становлення ринку – 2005-2007 – у 1,5-3,5 рази щороку. Найбільший
абсолютний приріст активів в управлінні КУА дотепер зафіксовано у 2008 році:
активи тоді зросли на 27.51 млрд. грн. (67,5%). Проте, і у 2010 році, після
зниження динаміки у 2009-му до +14,5 млрд. грн., приріст був майже на рівні
найуспішнішого 2008 року – +25,86 млрд. грн. (31,3%).
У той же час, сектор невенчурних ІСІ
демонстрував значно стриманішу динаміку. Після найважчого кризового 2008-го
року, коли активи фондів зросли тільки на 0.2 млрд. грн., у 2009-му ринок невенчурних
ІСІ відновив стрімкий ріст: разом зі збільшенням чисельності фондів та
піднесенням на фондовому ринку активи сектору збільшилися на 2,26 млрд. грн.
2010 року невенчурні ІСІ
продемонстрували аналогічні темпи росту, незважаючи на провал у 2-му кварталі,
який слідом за фондовими індексами відчули на собі відкриті та інтервальні
фонди. За рік активи невенчурних фондів зросли на 2,35 млрд. грн. (35,9%).
Всупереч багатьом викликам,
інвестиційний бізнес вистояв. Триває робота над новою редакцією закону «Про
ІСІ». В умовах посткризового відновлення економіки інвестиційна галузь готова
підтримувати світові стандарти здійснення професійної діяльності з управління
активами, забезпечувати підвищення якості послуг КУА і формувати сприятливе
середовище для функціонування спільного інвестування та його клієнтів.
Немає коментарів:
Дописати коментар