четвер, 21 квітня 2011 р.

Об’єми НПФ будуть щорічно збільшуватися на 30%



За період з 2005 по 2009 рр. загальний об’єм коштів під управлінням українських недержавних пенсійних фондів демонстрував середньорічний темп зростання на рівні 141,2%. На думку аналітиків, в наступні 5 – 10 років збільшення об’ємів НПФ в середньому складатиме до 30% на рік. Цього буде достатньо, щоб надати відчутну підтримку ліквідності внутрішнього фондового ринку.
Стрімке зростання кількості учасників і, відповідно, об’ємів НПФ аналітики очікують у випадку
впровадження в Україні другого і третього етапу пенсійної реформи. «Необхідність зміни пенсійного законодавства продиктована цілою низкою об’єктивних факторів: пенсійний фонд України незбалансований, пенсія близько 60% пенсіонерів (приблизно 8,5 млн. чол.) не перевищує 1 000 гривень, а механізми пенсійного забезпечення недостатньо диверсифіковані», – коментує аналітик ТОВ «Спарта Капітал» Олександр Шуліка. Слід зазначити також, що в 2010 році дефіцит пенсійного фонду України склав 3,3%, а витрати перевищили 18% ВВП, що більше ніж в 1,5 рази більше середнього показника для країн Європи. «Навіть за умови найскорішого прийняття реформи, зростання об’ємів недержавних пенсійних фондів не перевищить 30% на рік. Однак, зважаючи на вимоги до диверсифікації активів НПФ, для забезпечення притоку ліквідності на ринок цінних паперів цього буде достатньо», – прогнозує Олександр Шуліка. Для порівняння, після впровадження пенсійної реформи в Польщі в 1999 р. об’єм активів під управлінням НПФів за наступні 10 років виріс майже на 73 млрд. дол. Це забезпечує додаткові 600 млн. дол. притоку коштів на фондовий ринок країни щомісяця.
Станом на 30 вересня 2010 року в Україні діяло 102 недержавних пенсійних фонди, які обслуговували більше 484 тис. чол. 95,7% від загальної суми коштів в НПФ вносили юрособи (887 млн. грн.), а на фізособи приходилося трохи більше 4% внесків. При цьому, з 2005 по 2009 рр. кількість коштів в фондах збільшилася з 10,5 млн. до 857,9 млн. грн., а за підсумками 3-х кварталів 2010 року загальний об’їм активів українських НПФ склав більше 1 млрд. грн.
Ці цифри свідчать про те, що хоч підприємства вже зайнялися пенсійним страхуванням своїх співробітників, самостійно накопичувати гроші на пенсію населення поки не поспішає: «На сьогоднішній день учасниками недержавних пенсійних фондів є трохи більше 2% економічно активного населення. І це при тому, що НПФи мають низку очевидних переваг, головна з яких неможливість банкрутства, згідно з нормами діючого законодавства». Експерт називає і декілька інших аргументів на користь НПФ. По-перше, це можливість вибору схеми виплати пенсії: пенсія на термін або довічна пенсія. В окремих випадках також можлива одноразова виплата всієї суми. По-друге, можливість наслідування пенсійних заощаджень. І нарешті, пенсія з НПФ не є єдиним прибутком для пенсіонера. Паралельно він має право отримувати відрахування з державного пенсійного фонду.
Вкладення в НПФ також передбачають низку податкових пільг. Для юридичних осіб пенсійні внески звільняються від соціальних нарахувань, оскільки не відносяться до Фонду оплати праці (ФОП). А залежно від виду економічної діяльності підприємства, відрахування до фондів соціального страхування можуть складати від 37% до 42% ФОП. Окрім того, внески до НПФ, які відраховуються не за рахунок заробітної платні, відносяться на валові видатки можуть складати до 15% ФОП найманої особи, не більше 1,4 × прожитковий мінімум (з 01.04.2011 складає 960 грн.). Для фізичних осіб розмір податкового кредиту також дорівнює 1,4 × прожитковий мінімум, а при здійсненні внесків на користь членів родини від складає половину цієї суми.
Одним з ключових етапів пенсійної реформи буде збільшення пенсійного віку. «В Україні вік виходу на пенсію один з найнижчих в Європі. Це питання потребує детального перегляду, оскільки існуюча на сьогодні межа пенсійного віку не змінювалася з 1930-х років», – зауважує Олександр Шуліка. В ЄС стандартний вік виходу на пенсію – 65 років, а в більшості країн пострадянського простору в період з 1980 по 2006 рр. пенсійний вік збільшився на 1,5 – 5 років. Подібні зміни в найближчому майбутньому чекають і на Україну.

Немає коментарів:

Дописати коментар