Переважна більшість людей в Україні має невеликі пенсії, тож
реформування пенсійної системи назріло давно. Пенсіонери повинні
отримувати справедливі виплати, які залежатимуть від страхового стажу й
розміру заробітної плати. Яких заходів потрібно вжити, щоб старість була
гідною, розповідає заступник директора з наукової роботи
Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, академік
Микола Шаповал.
Миколо Сергійовичу, чи потрібна нам пенсійна реформа саме зараз, чи можна почекати, адже про неї вже говорять не один рік?
– З прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2003 році в Україні здійснено перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування. Але крім цього закону у нас залишилися й так звані «спеціальні» закони, за якими нараховувались «спеціальні» пенсії. Вважаю, що нинішня реформа є виправданою, тому що пенсії всім категоріям пенсіонерів нараховуватимуться з урахуванням не тільки трудового стажу, а й граничного рівня заробітної плати, з якої справляються пенсійні внески до Пенсійного фонду, що забезпечуватиме справедливий порядок нарахування пенсій. Раніше ж такі правила для окремих категорій майбутніх пенсіонерів не враховувались.
– А які недоліки ви вбачаєте в чинній пенсійній системі?
– Кожна держава має певні зобов’язання перед своїми працездатними громадянами та громадянами похилого віку. Стосовно перших одним із основних зобов’язань держави є забезпечення права на працю. А щодо людей похилого віку – це забезпечення гідного рівня життя в старості. Основними недоліками чинної пенсійної системи є:
– виплата мінімальної пенсії, незалежно від страхового стажу та сплачених внесків;
– відмінність у розмірах пенсій, призначених у різні роки, при наявності однакового страхового стажу та коефіцієнта заробітку;
– чи не найнижча межа пенсійного віку серед розвинутих країн, насамперед – у жінок;
– здійснення невластивих страховому фонду видатків (доплати до мінімального розміру пенсії за відсутності мінімально необхідного страхового стажу (у чоловіків 25 років, у жінок – 20); збільшення розміру пенсії за понаднормовий страховий стаж (для чоловіків понад 25, для жінок – 20 років); дострокові пенсійні виплати за віком на пільгових умовах та за вислугу років застрахованим особам, які зайняті на роботах з особливими умовами праці, відшкодування яких не передбачено чинним законодавством). Обсяг таких видатків у 2011 році, за нашими розрахунками, становитиме 45,1 млрд грн;
– неоднакові умови нарахування пенсій внаслідок наявності різних законів щодо пенсійного забезпечення громадян;
– багаторазове відтермінування запровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи.
Частину із цих недоліків має усунути проект закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Він має:
– посилити роль страхового стажу та сплачених внесків при визначенні розміру пенсій;
– установити єдиний пенсійний вік для жінок і чоловіків;
– сприяти фінансовій стабільності Пенсійного фонду;
– запровадити загальнообов’язкову накопичувальну пенсійну систему.
Наступним кроком має бути суттєве підвищення заробітної плати та виведення економіки з тіні, оскільки зарплата є основним джерелом пенсійного забезпечення.
– Як же розв’язати цю складну проблему?
– Наведу позитивний приклад з історі їнашої держави. У 2000 році, коли було повністю погашено заборгованість із заробітної плати та пенсій, почалося зростання економіки, бо люди літнього віку стали купувати не заморські товари, а свої, вітчизняні. Збільшився попит на українські товари, а відповідно, збільшилась і їх пропозиція. Це закон ринкової економіки, який не можна ігнорувати.
– Як досягти покращення рівня життя населення вже сьогодні та де ті резерви, які сприятимуть цьому?
– Досягти покращення рівня життя населення та соціального захисту як пенсіонерів, так і всіх малозабезпечених громадян, стабільності страхового пенсійного фонду можна лише здійснивши реформування всієї економіки України, а саме: створити нові робочі місця; легалізувати зайнятість і заробітну плату, підвищити її рівень; скоротити неповну зайнятість та безробіття; зменшити трудову еміграцію. Основний резерв покращення рівня життя населення – так званий корупційний податок на додану вартість. Значну частину його можна включити до заробітної плати працівникам реального сектора економіки. До державного бюджету надійде значна частина прибуткового податку з цієї збільшеної зарплати, що дозволить збільшити рівень зарплати у працівників бюджетної сфери. У підсумку за рахунок збільшення суми страхових внесків Пенсійний фонд стане бездефіцитним, але це не позначиться на оптових і роздрібних цінах. Щоб це зробити, потрібна політична воля вищого керівництва держави. Для компенсації надходжень до державного бюджету через ліквідацію податку на додану вартість можна ввести податок з продажу в розмірі 1–2 %. Завдяки таким заходам у людей повернеться довіра до влади. Із збільшенням попиту на вітчизняну продукцію почне зростати економіка, з’являться нові робочі місця, зменшиться безробіття.
– З прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2003 році в Україні здійснено перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування. Але крім цього закону у нас залишилися й так звані «спеціальні» закони, за якими нараховувались «спеціальні» пенсії. Вважаю, що нинішня реформа є виправданою, тому що пенсії всім категоріям пенсіонерів нараховуватимуться з урахуванням не тільки трудового стажу, а й граничного рівня заробітної плати, з якої справляються пенсійні внески до Пенсійного фонду, що забезпечуватиме справедливий порядок нарахування пенсій. Раніше ж такі правила для окремих категорій майбутніх пенсіонерів не враховувались.
– А які недоліки ви вбачаєте в чинній пенсійній системі?
– Кожна держава має певні зобов’язання перед своїми працездатними громадянами та громадянами похилого віку. Стосовно перших одним із основних зобов’язань держави є забезпечення права на працю. А щодо людей похилого віку – це забезпечення гідного рівня життя в старості. Основними недоліками чинної пенсійної системи є:
– виплата мінімальної пенсії, незалежно від страхового стажу та сплачених внесків;
– відмінність у розмірах пенсій, призначених у різні роки, при наявності однакового страхового стажу та коефіцієнта заробітку;
– чи не найнижча межа пенсійного віку серед розвинутих країн, насамперед – у жінок;
– здійснення невластивих страховому фонду видатків (доплати до мінімального розміру пенсії за відсутності мінімально необхідного страхового стажу (у чоловіків 25 років, у жінок – 20); збільшення розміру пенсії за понаднормовий страховий стаж (для чоловіків понад 25, для жінок – 20 років); дострокові пенсійні виплати за віком на пільгових умовах та за вислугу років застрахованим особам, які зайняті на роботах з особливими умовами праці, відшкодування яких не передбачено чинним законодавством). Обсяг таких видатків у 2011 році, за нашими розрахунками, становитиме 45,1 млрд грн;
– неоднакові умови нарахування пенсій внаслідок наявності різних законів щодо пенсійного забезпечення громадян;
– багаторазове відтермінування запровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи.
Частину із цих недоліків має усунути проект закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Він має:
– посилити роль страхового стажу та сплачених внесків при визначенні розміру пенсій;
– установити єдиний пенсійний вік для жінок і чоловіків;
– сприяти фінансовій стабільності Пенсійного фонду;
– запровадити загальнообов’язкову накопичувальну пенсійну систему.
Наступним кроком має бути суттєве підвищення заробітної плати та виведення економіки з тіні, оскільки зарплата є основним джерелом пенсійного забезпечення.
– Як же розв’язати цю складну проблему?
– Наведу позитивний приклад з історі їнашої держави. У 2000 році, коли було повністю погашено заборгованість із заробітної плати та пенсій, почалося зростання економіки, бо люди літнього віку стали купувати не заморські товари, а свої, вітчизняні. Збільшився попит на українські товари, а відповідно, збільшилась і їх пропозиція. Це закон ринкової економіки, який не можна ігнорувати.
– Як досягти покращення рівня життя населення вже сьогодні та де ті резерви, які сприятимуть цьому?
– Досягти покращення рівня життя населення та соціального захисту як пенсіонерів, так і всіх малозабезпечених громадян, стабільності страхового пенсійного фонду можна лише здійснивши реформування всієї економіки України, а саме: створити нові робочі місця; легалізувати зайнятість і заробітну плату, підвищити її рівень; скоротити неповну зайнятість та безробіття; зменшити трудову еміграцію. Основний резерв покращення рівня життя населення – так званий корупційний податок на додану вартість. Значну частину його можна включити до заробітної плати працівникам реального сектора економіки. До державного бюджету надійде значна частина прибуткового податку з цієї збільшеної зарплати, що дозволить збільшити рівень зарплати у працівників бюджетної сфери. У підсумку за рахунок збільшення суми страхових внесків Пенсійний фонд стане бездефіцитним, але це не позначиться на оптових і роздрібних цінах. Щоб це зробити, потрібна політична воля вищого керівництва держави. Для компенсації надходжень до державного бюджету через ліквідацію податку на додану вартість можна ввести податок з продажу в розмірі 1–2 %. Завдяки таким заходам у людей повернеться довіра до влади. Із збільшенням попиту на вітчизняну продукцію почне зростати економіка, з’являться нові робочі місця, зменшиться безробіття.
Джерело: http://www.slk.kh.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар